Чи правда, що у Швейцарії вночі не можна користуватися туалетом?
Ні, неправда. Але все по порядку. В отриманому Вами (разом з примірником договору оренди житла) «розпорядку проживання» зазвичай вказуються години обов’язкового дотримання режиму тиші. Вночі цей період триває з 22.00 до 7.00, удень – з 12.00 до 13.00. Це означає, що в ці години не можна вмикати голосно телевізор, грати на музичних інструментах, пилососити, а також голосно набирати воду у ванну або митися під душем так, щоб про це знав увесь будинок. Але в жодному швейцарському «розпорядку проживання» заборона на користування туалетом після 22.00 не прописана.
Зате в ньому прописано право грати на музичних інструментах (по дві години до і після обіду), а також обов’язок дбайливо ставитися до місць загального користування, включно зі сходами, коморами в підвалі, кімнатами, де встановлені пральні машини (у сучасних квартирах пральні машини і сушарки стоять у квартирах, але з 22.00 до 7.00 ними користуватися не можна). Не можна захаращувати сходи перед своїми вхідними дверима. Втім, на лавочку для перевзування конс’єрж ще може закрити очі! Також слід стежити за своїми домашніми улюбленцями там, де вони дозволені. Тримати котів і собак можна не в усіх будинках.
Палити на сходах суворо забороняється. Покурювати можна на балконі, проте диміти у квартирах – у Швейцарії це окрема історія. Тут це не заборонено, за умови «врахування інтересів сусідів», але як це тлумачити – достеменно ніхто не знає. Це сіра зона закону. З власного досвіду можемо сказати: якщо ваш сусід – курець, і він реально отруює вам життя своїм димом, вдіяти тут нічого не можна, особливо якщо курець – власник квартири.
Скло і залізо (консервні банки і дезодоранти) слід утилізувати ось у такі спеціальні контейнери на вулицях.
А от курцю-орендарю при переїзді доведеться провести косметичний ремонт апартаментів і видалити всі сліди паління, зокрема й запах зі стін, що майже неможливо. І це один із парадоксів Швейцарії: у «розпорядку проживання» зазначено, що з 22.00 не можна наповнювати ванну водою і голосно митися під душем, а ось питання куріння не регулюється жодним чином.
Сміття, зазвичай, слід розділяти: те, що горить, включно з пластиком і залишками продуктів, можна утилізувати звичайним шляхом у спеціальних «гербових мішках» для сміття, які продаються в магазинах (10 мішків по 35 літрів коштують ~20 франків). Скло і залізо (консервні банки і дезодоранти) слід утилізувати в спеціальні контейнери на вулицях.
Сміття в платних «гербових мішках» (у Берні вони сині, в інших містах і кантонах вони різняться за кольорами) чекає, коли його заберуть міські служби утилізації.
Габаритний мотлох (старий матрац або згорілу мікрохвильовку) слід відвозити на спеціальні пункти збору (Entsorgungshof / Déchèterie / Ecocentro), утилізація безкоштовна. Туди ж слід відвозити батарейки, старі компакт-диски, відпрацьовані мастила, старі ампули, розбиті ртутні градусники, прострочені ліки, макулатуру. Зазвичай кожна громада / муніципалітет випускає спеціальний «календар утилізації сміття» і розсилає по квартирах безкоштовно. Сміття в мішках або виставляють двічі на тиждень просто біля під’їзду (іноді один раз, усе залежить від громади), часто його збирають у контейнери біля будинку, якщо будинок занадто великий.