Повернення соціальної допомоги в Швейцарії 🇨🇭
Основний принцип: Допомога як позика на випадок скрути
Головна ідея швейцарської соціальної системи полягає в тому, що допомога – це не подарунок, а позика від суспільства. Вона надається, щоб забезпечити гідне існування, коли людина не може впоратися самостійно.
Якщо фінансове становище людини значно поліпшується, суспільство очікує, що ця “позика” буде повернута.
Коли виникає обов’язок повернення?
Обов’язок повернути гроші є однаковим у всіх кантонах у таких випадках:
Lotto 1. “Щасливий випадок” (Несподіваний дохід)
- Що це: Виграш у лотерею, отримання спадщини, великий грошовий подарунок.
- Правило: Отримані кошти в першу чергу йдуть на погашення боргу перед соціальною службою. Це правило діє у всіх 26 кантонах.
Home 2. Реалізація майна (Продаж активів)
- Що це: Продаж нерухомості (як у вашому випадку з житлом в Україні), цінних паперів, автомобіля, виплата страхової суми.
- Правило: Чистий дохід від продажу використовується для повернення отриманої допомоги. Це правило також діє у всіх 26 кантонах.
Heirs 3. Обов’язок спадкоємців
- Що це: Якщо людина, яка отримувала допомогу, помирає, її борг не зникає.
- Правило: Спадкоємці зобов’язані повернути борг з отриманого спадку. Якщо спадку немає, борг списується. Це правило діє у всіх 26 кантонах.
Коли правила відрізняються? (Найбільша різниця між кантонами)
Briefcase 4. Трудовий дохід (Повернення із зарплати)
- Що це: Ситуація, коли ви знайшли роботу і перестали отримувати соціальну допомогу.
- Правило: Тут кантони поділяються на два табори:
- 🟢 “М’які” кантони (більшість у французькій частині, Цюрих, Базель): Вони здебільшого відмовилися від вимоги повертати борг із зарплати, щоб стимулювати людей працювати.
- 🟠 “Суворіші” кантони (центральна та східна Швейцарія, включно з вашим кантоном Люцерн): Вони вимагають повернення боргу, але лише з тієї частини доходу, що перевищує ваш розрахований індивідуальний прожитковий мінімум.
Коли повертати гроші НЕ потрібно?
- З мінімального майна, яке дозволено мати (
Vermögensfreibetrag
) – зазвичай 4’000 CHF на одну особу. - З доходу, що не перевищує ваш прожитковий мінімум.
- Після закінчення терміну давності (
Verjährung
), який зазвичай становить 10-15 років після отримання останньої виплати (термін може відрізнятися в залежності від кантону).
Важливо розуміти, що обов’язок повертати соціальну допомогу з доходу, отриманого ПІСЛЯ того, як ви перестали її отримувати, є одним з найбільш спірних питань.
Загальношвейцарська конференція з соціальної допомоги (SKOS) не рекомендує вимагати повернення боргу з зароблених грошей, оскільки це заважає людям повертатися на ринок праці. Однак не всі кантони дотримуються цієї рекомендації.
Ось загальний поділ:
🟢 Кантони, що ЗДЕБІЛЬШОГО НЕ вимагають повернення із зарплати (Дотримуються рекомендацій SKOS. Повернення боргу з трудового доходу тут є винятком, а не правилом)
- Zürich (ZH)
- Geneva (GE)
- Vaud (VD)
- Neuchâtel (NE)
- Jura (JU)
- Fribourg (FR)
- Basel-Stadt (BS)
- Ticino (TI)
🟠 Кантони, де повернення є БІЛЬШ ЙМОВІРНИМ (суворіші правила) (Тут закон часто передбачає можливість вимагати повернення боргу, якщо ваш дохід перевищує певний високий рівень)
- Bern (BE)
- Aargau (AG)
- St. Gallen (SG)
- Luzern (LU)
- Schwyz (SZ)
- Thurgau (TG)
- Zug (ZG)
- Solothurn (SO)
- та багато інших менших кантонів у центральній та східній Швейцарії.
“Високий рівень” – це не фіксована сума в франках, а індивідуально розрахований поріг для кожної людини чи сім’ї.
Ось як він визначається:
Принцип “Розширеного бюджету”
Уявіть, що соціальна служба розраховує ваш особистий прожитковий мінімум – суму, яка необхідна вам для життя. Це і є той самий “нуль”:
Ваш "нуль" = Базова потреба + Оренда + Мед. страховка + Інші визнані витрати
“Високий рівень” доходу – це будь-який дохід, що перевищує цей ваш особистий “нуль”. Частина грошей, що є “надлишком” (Überschuss
), і підлягає поверненню.
Як це працює в конкретних кантонах
Хоча принцип однаковий, кантони використовують дещо різні моделі для розрахунку суми повернення з цього “надлишку”.
Модель 1: “Частка від надлишку” (Найпоширеніша)
- Кантони: Luzern (LU), St. Gallen (SG), Aargau (AG), Solothurn (SO), Thurgau (TG)
- Як працює: З суми, що перевищує ваш прожитковий мінімум, ви зобов’язані повертати певний відсоток (зазвичай 50-70%). Вам залишають частину “надлишку” як мотивацію.
- Приклад (спрощено):
- Ваш прожитковий мінімум: 3000 CHF.
- Ваша зарплата: 4500 CHF.
- Надлишок: 1500 CHF.
- Соц. служба вимагає повернути 60% від надлишку: 900 CHF на місяць.
Модель 2: “Подвійний базовий мінімум”
- Кантон: Bern (BE)
- Як працює: Кантон Берн часто використовує більш щедру модель. Повернення розглядається, лише якщо ваш дохід значно перевищує прожитковий мінімум, іноді наближаючись до подвійного розміру базової потреби для життя. Це дає людям більше фінансового простору після виходу з соціальної допомоги.
- Приклад: Якщо ваша базова потреба 1000 CHF, то повернення може початися лише тоді, коли ваш “надлишок” перевищить цю суму.
Модель 3: “Дуже сувора”
- Кантони: Schwyz (SZ), Zug (ZG)
- Як працює: Ці кантони відомі своїми дуже суворими правилами. Вони можуть вимагати повернення більшої частини (або майже всього) надлишку, залишаючи людині лише невеликий “бонус” (
Einkommensfreibetrag
) понад прожитковий мінімум. Це робить вихід із соціальної залежності фінансово менш привабливим у короткостроковій перспективі.
Підсумок
Отже, “високий рівень” доходу в цих кантонах означає будь-який дохід, що перевищує ваш індивідуально розрахований прожитковий мінімум.
Різниця між кантонами полягає не в тому, коли починати повертати (це завжди після перевищення “нуля”), а в тому, яку частину від цього надлишку у вас заберуть.