Статус захисту S у Швейцарії після іншої країни
Питання переїзду до Швейцарії після отримання захисту в іншій країні є одним із найскладніших. Багато українців розглядають такий варіант, але стикаються з відмовою та нерозумінням причин. Чи має значення, де ви отримали захист — у ЄС чи за його межами? Які головні причини відмов і чи існують країни, більш лояльні до таких переїздів?
Розгляньмо ці питання детально, спираючись на офіційні правила та реальну практику.
Основний принцип: захист надається лише один раз
Ключове правило, яким керується Швейцарія та більшість розвинених країн, — це принцип “першої безпечної країни”. Це означає, що людина, яка втікає від війни чи переслідувань, повинна просити притулку в першій безпечній країні, до якої вона дісталася. Якщо захист уже надано, вважається, що людина перебуває в безпеці, і інша країна не зобов’язана надавати їй захист повторно.
Для країн Європи це правило закріплено в Дублінській угоді, яка визначає, яка саме країна відповідальна за розгляд заяви про притулок.
А якщо перший захист був НЕ в Європі?
Це правило працює незалежно від географії. Якщо ви отримали статус тимчасового захисту (або аналогічний статус біженця) у США, Канаді, Великій Британії чи будь-якій іншій країні, що вважається безпечною, Швейцарія застосує той самий принцип. Міграційні органи дійдуть висновку, що ви вже маєте надійний притулок, і тому підстав для надання статусу S немає.
Головні причини відмов у статусі S
Коли ви подаєте заяву на статус S, маючи захист в іншій країні, відмова, найімовірніше, буде обґрунтована однією з цих причин:
- Наявність активного статусу захисту в іншій країні. Це головна і найбільш очевидна причина. Ваші дані перевіряються через загальноєвропейські та міжнародні бази даних.
- Принцип “першої безпечної країни”. Навіть якщо ви відмовитеся від попереднього статусу, факт його отримання свідчить про те, що ви вже знаходили безпеку.
- Недостатні підстави для зміни країни. Такі причини, як бажання знайти кращу роботу, вищі соціальні виплати, возз’єднання з друзями чи далекими родичами, не вважаються вагомими підставами для зміни країни захисту.
- Відсутність “особливого зв’язку” зі Швейцарією. Винятки можуть бути зроблені лише за дуже специфічних обставин (про них нижче), яких у більшості заявників немає.
Чи існують країни, які приймають після захисту в інших?
Це найскладніше питання. Не існує офіційного списку країн, які гарантовано приймуть вас після отримання захисту деінде. Більшість держав, що підписали Женевську конвенцію про біженців, дотримуються принципу “першої безпечної країни”.
Переїзд з однієї країни захисту в іншу — це завжди виняток, а не правило.
Проте, деякі країни можуть розглянути вашу справу індивідуально за таких обставин:
1. Возз’єднання сім’ї (найбільш реальна причина)
- Якщо ваш чоловік/дружина або неповнолітні діти легально проживають в іншій країні, ви можете подати заяву на возз’єднання сім’ї. Це окрема юридична процедура, яка не пов’язана напряму з отриманням статусу біженця.
2. Гуманітарні підстави
- Це дуже рідкісні випадки. Наприклад, якщо вам потрібне специфічне лікування, яке доступне лише в певній країні, і ви можете це довести документально.
3. Порушення ваших прав у першій країні
- Якщо ви можете довести, що країна, яка надала вам притулок, грубо порушує ваші права, не надає належного захисту або умови проживання в ній є нелюдськими, інша країна може розглянути вашу заяву. Однак це потребує дуже серйозних доказів.
Які країни можуть бути більш гнучкими? Традиційно, країни з сильнішими програмами возз’єднання сімей або більш розвиненою системою соціальної підтримки (наприклад, Німеччина, Канада, скандинавські країни) можуть розглядати такі справи, але лише за наявності виняткових обставин, описаних вище. Це не означає, що вони приймають усіх. Кожна справа оцінюється індивідуально, і шанси на успіх без вагомих причин вкрай малі.
Ключовий висновок
Намагатися отримати захист у Швейцарії (або будь-якій іншій країні) після його отримання деінде — надзвичайно ризиковано. Найімовірніший результат — це відмова і вимога повернутися до країни, яка надала вам перший притулок.
Найкраща стратегія — залишатися в тій країні, де ви вже отримали захист, і шукати легальні шляхи для переїзду, не пов’язані з повторним проханням про притулок (наприклад, робоча віза, навчання, програми возз’єднання сім’ї).