Поділ влади у Швейцарії

Швейцарія є федеративною республікою. Державна влада розподілена між Конфедерацією, кантонами і комунами, водночас чітко розмежуються повноваження законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.

До 1848 року Швейцарія була конфедерацією автономних держав. 1848 року набула чинності федеральна Конституція, саме тоді закінчився конфлікт між ліберальними і консервативними католицькими кантонами.

У Конституції було визначено повноваження Конфедерації та кантонів, закріплено право голосу для чоловіків і запроваджено принцип розподілу влади між Федеральними зборами (законодавча), Федеральною радою і Федеральною адміністрацією (виконавча) та Федеральним судом (судова).

Означений поділ перешкоджає концентрації влади в руках невеликого числа людей і дає змогу запобігти зловживанням. Одна особа не може одночасно обіймати посади більш ніж в одній гілці влади.

Федеральна система у Швейцарії передбачає розподіл державної влади між рівнями Конфедерації, кантонів і комун. Конфедерація бере на себе тільки ті повноваження, які виходять за межі можливостей комун або вимагають існування єдиної регламентації по всій країні.

Уряд 

Федеральна рада – вищий орган виконавчої влади у Швейцарії, вона засідає в Берні. До її складу входять сім членів, з однаковими повноваженнями, кожен з яких відповідає за один департамент (міністерство). Президентство почергове, щороку воно переходить від одного міністра до іншого, і передбачає насамперед репрезентативну функцію.

Федеральна рада управляє країною, організує роботу адміністрації, пропонує закони і відповідає за їхню реалізацію. Вона ухвалює рішення колегіально – це означає, що члени ради підтримують рішення, спільно ухвалені урядом, навіть якщо вони не відповідають їхнім особистим переконанням або лінії їхньої політичної партії.

З 1959 року чотири найбільші політичні партії Швейцарії визначають політичний склад уряду. Це називають «чарівною формулою». На сьогоднішній день відповідно до цієї формули до складу Федеральної ради входять 2 представники ШНП (Швейцарська народна партія, праві консерватори), 2 представники ЛРП (Ліберально-радикальна партія, праві ліберали), 2 від СП (Соціалістична партія, ліві) і один представник Партії Центру. Однак, така формула не є незмінною, вона може трансформуватися з часом, залежно від складу парламенту і появи нових партій і коаліцій.

Уряд обирається Парламентом раз на чотири роки.

Парламент

Парламент Швейцарії складається з двох палат з однаковою компетенцією: Національна рада (Народна палата або велика палата) і Рада кантонів (Палата кантонів або мала палата). Разом обидві палати утворюють Федеральні збори, законодавчий орган влади країни, який проводить чотири сесії на рік у Берні.

До обов’язків Федеральних зборів, серед іншого, входить розробка законів, визначення бюджету, обрання членів верховних органів федеральної влади, а також високий нагляд за роботою уряду, федеральної адміністрації та федеральних судів.

200 депутатських мандатів у Національній раді розподілені між кантонами пропорційно їхньому населенню. Рада кантонів налічує 46 депутатів: по 2 на кантон, і по 1 на напівкантон.

Депутатів обирають терміном на чотири роки прямим всенародним голосуванням. Загальний склад двох палат поступово змінюється: чотири основні партії, а саме Швейцарська Народна партія, Ліберально-радикальна партія, Соціалістична партія і Центр, зазвичай, отримують більшість місць. Однак, рух екологів (Зелена партія) за останні кілька років отримав додаткову підтримку виборців і став краще представлений в обох палатах.

Федеральний суд

Федеральний суд – верховний суд Швейцарії, третя гілка федеральної влади. Він є судом останньої інстанції в суперечках між громадянами, між кантонами, між громадянином і державою, а також між кантонами і владою федерального рівня. Федеральний суд також є гарантом захисту конституційних прав громадян і резидентів країни.

Cуд складається з 7 палат: 2 колегії з цивільного права, 2 колегії з публічного права, 1 колегія з кримінального права і 2 колегії з соціального права. Головний офіс Федерального суду розташований у Лозанні, колегії із соціального права засідають у Люцерні. Федеральних суддів обирає Парламент терміном на шість років.